- погубляти
- —————————————————————————————погубля́тидієслово недоконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
погубляти — я/ю, я/єш, недок., рідко, погуби/ти, гублю/, гу/биш; мн. погу/блять; док., перех. 1) тільки док. Загубити, згубити, втратити все чи багато чого небудь. || Ненароком випустити що небудь; упустити. || Перестати бачити, спостерігати кого , що небудь … Український тлумачний словник
УСПЕХ — СПЕТЬ, УСПЕТЬ, УСПЕХ В эволюции языка не менее важны, чем факты взаимодействия, борьбы и сосуществования омонимов, явления потенциальной и узуальной омонимии. Это явления неустойчивые, иногда то вспыхивающие, то погасающие. Между тем, и конкретно … История слов
погубити — див. погубляти … Український тлумачний словник